Токсокароз, Toxocara canis, антитіла IgG

Діагностичний напрямок

Інфекційне ураження організму

Загальна характеристика

Токсокароз — інфекція, зумовлена нематодою Toxocara canis, що паразитує у собак, вовків, лисиць та інших представників сімейства псових. Фактором передачі є ґрунт, забруднений яйцями токсокар. У кишківнику людини з яєць утворюються лічинки, які проникають через стінку кишківника і мігрують в печінку, легені і далі в інші органи, викликаючи їх пошкодження. Постійним симптомом токсокарозу є висока еозинофілія.
Клінічні симптоми захворювання різноманітні. При вісцеральній формі вони варіюють від асимптоматичного стану з помірною еозинофілією до множинних потенційно небезпечних проявів, включаючи гепатомеґалію, гіпергамаглобулінемію, легеневі симптоми, лихоманку, пневмонію, неврологічні симптоми. При очній формі від асимптоматичного стану до гострого ураження очей з втратою зору.
Діагностика токсокарозу ускладнена тим, що в організмі людини лічинки не досягають статевозрілого стану, тому дорослі особи або їх яйця не можна виявити в калі або дуоденальному вмісті, як при інших гельмінтозах. Через особливості життєвого циклу паразита (дорослі особи мешкають в тканинах) серодіагностика є альтернативним методом виявлення даного паразита, залежить від ступеня глистної інвазії. Позитивний результат дослідження сам по собі не може служити підставою для діагнозу і не виключає можливості інфекції подібними організмами. Оскільки імунна відповідь і концентрація антитіл варіюють в залежності від локалізації і кількості гельмінтів, негативний результат не дозволяє повністю виключити ймовірність інфікування Toxocara canis. 

Показання для призначення

1. Підтвердження діагнозу при клінічній підозрі на токсокароз у осіб з характерним комплексом симптомів (лімфоаденопатія, гепатомегалія, бронхіт і бронхіальна астма невідомого генезу, уртикарний висип) і характерним епіданамнезом (геофагія, види діяльності, які передбачають контакт із землею).
2. Диференційна діагностика токсокарозу та інших гельмінтозів і захворювань, що супроводжуються вираженою еозинофілією і лейкемоідною реакцією еозинофільного типу.
3. Епідеміологічні дослідження 

Маркер

Серологічний маркер імунної пам'яті до інфекції Toxocara canis.

Клінічна значущість

Склад показників:

Антитіла до Toxocara canis IgG

<0.9     негативний
0.9-1.1 сумнівний
>1.1     позитивний

Правила підготовки пацієнта

Правила доставки біоматеріалів до лабораторії

Інтерференція:

• Не виявлена.
• Не виявлена.

Інтерпретація:

• Позитивний результат: поточна або інфекція, що мала місце в минулому - Toxocara canis. Не виключена кросреактивность зі схожими інфекційними агентами.
• Негативний результат:
  1. Відсутність інфікування Toxocara canis;
  2. Відсутність визначеного рівня антитіл до антигенів Toxocara canis (серонегативні пацієнти).
  Сумнівний результат:
  1. Низький рівень антитіл (слабо виражена імунна відповідь);
  2. Неспецифічні сироваткові інтерференції.
  Примітка: Імунна відповідь і концентрація антитіл варіюють в залежності від локалізації і кількості гельмінтів, негативний або повторно сумнівний результат не дозволяє повністю виключити ймовірність інфікування