Діагностичний напрямок
Функціональний стан організму
Загальна характеристика
Аутоантитіла до мікросом печінки і нирок 1 типу (anti-LKM1) є серологічною ознакою аутоімунного гепатиту типу 2 - хронічного захворювання печінки, що рідко зустрічається.Серологічна діагностика є одним з важливих етапів диференційної діагностики аутоімунного гепатиту, яка будується на виключенні інших можливих причин захворювання, тому що не існує єдиного точного і специфічного дослідження для підтвердження даного діагнозу. Спектр виявлених аутоантитіл лежить в основі класифікації аутоімунних гепатитів. Крім випадків аутоімунного гепатиту 2-го типу, аnti-LKM1 антитіла виявляють у деякої частини пацієнтів з хронічним гепатитом С (до 7%). Диференціація таких варіантів вкрай важлива для вибору терапії. Скринінг аnti-LKM1-антитіл рекомендований до початку лікування у пацієнтів з гепатитом С і при виявленні - моніторинг, оскільки в деяких випадках інтерферон-альфа може демаскувати або провокувати аутоімунні процеси в печінці.ці.
Показання для призначення
1. У комплексному обстеженні для діагностики аутоімунних гепатитів.
2. Скринінгове обстеження пацієнтів з хронічним гепатитом С перед початком лікування для вибору правильної терапевтичної тактики.
Маркер
Маркер аутоімунного гепатиту.
Клінічна значущість
2. Обстеження пацієнтів при підозрі аутоімунного гепатиту.
Склад показників:
Антитіла до мікросом печінки і нирок, Anti-LKM, скринінг
Одиниця виміру: Титр
Референтні значення:
Правила підготовки пацієнта
венозна кров
Правила доставки біоматеріалів до лабораторії
венозна кров
Біоматеріал для дослідження: Сироватка ВК. Тип пробірки, об’єм БМ в пробірці: Вакутейнер з розподільним гелем, 5,0 мл. ПреА обробка перед транспортуванням: центрифугувати пробірку. Умови доставки: Температура від 2 до 25 градусів, 24 год.
Інтерференція:
- LKM1-антитіла, індуковані прийомом деяких лікарських препаратів (тієнам, дигідралазин, галотан, фенітоїн, фенобарбітал, карбамазепін).
Інтерпретація:
- Позитивно:
аутоімунний гепатит (2-го типу) - в більшій частині випадків;
іноді у пацієнтів з вірусним гепатитом С, D;
LKM1-антитіла, індуковані прийомом деяких лікарських препаратів (тиенам, дигідралазин, галотан, фенітоїн, фенобарбітал, карбамазепін).
