Діагностичний напрямок
Діагностика інгаляційної алергії
Загальна характеристика
Пилові кліщі харчуються мікроскопічними шкірними лусочками та грибками, 95 % алергенів пилових кліщів є результатом фекальних часток кліщів. Найвідомішими видами кліщів домашнього пилу є Dermatophagoides pteronyssinus, Dermatophagoides farinae та Blomia tropicalis.
Оптимальні температури для росту пилових кліщів становлять приблизно від 18 до 27 C . Крім того, пилові кліщі потребують рівня вологості принаймні 40 відсотків, щоб вижити. Таким чином, рівень температури та вологості може суттєво впливати на популяцію пилових кліщів.
Хоча пилових кліщів майже немає в будинках із посушливим кліматом, вони процвітають у теплому вологому середовищі, де можуть спричиняти цілорічні симптоми. У помешканнях кліщі процвітають у таких середовищах, як килими, матраци, подушки, постільна білизна, плюшеві іграшки, м'які меблі, килими.
Симптоми алергії на пилового кліща можуть включати: чхання, нежить , свербіж, почервоніння або сльозоточивість очей, закладеність носа ,свербіж у носі, роті або горлі, кашель, набряки та синці під очима. Алергія на пилових кліщів є особливо важливим фактором ризику для пацієнтів з ринітом і астмою. Симптоми, що спостерігаються при астмі: утруднене дихання, стиснення або біль у грудях, хрип або свист при видиху, проблеми зі сном через задишку, кашель або хрипи, напади кашлю або хрипів, які посилюються респіраторним вірусом (наприклад, застуда або грип)
Анафілаксія на кліща може виникнути, якщо люди з алергією на пилових кліщів споживають пшеничне борошно, заражене кліщами
Склад показників:
Алерген Dermatophagoides pteronyssinus, кліщ домашнього пилу, sIgE (d1)
Одиниця виміру: Кілоодиниця алергена на літр
Референтні значення:
