Значення оцінки ліпідного обміну у пацієнта із хронічним коронарним синдромом та артеріальною гіпертензією

Пацієнт: На прийом до лікаря звернулася жінка 56 років зі скаргами на загальну слабкість, задишку при помірному фізичному навантаженні, що минає у стані спокою, набрякання ступнів упродовж дня та підвищення АТ до 180/90 мм рт.ст., незважаючи на прийом антигіпертензивної терапії.

Анамнез: відомо, що пацієнтка страждає на артеріальну гіпертензію упродовж 20 років, антигіпертензивні препарати приймала нерегулярно, 4 місяці тому перенесла гострий інфаркт міокарда (ІМ), для лікування якого було проведено аортокоронарне шунтування, враховуючи багатосудинне ураження вінцевих артерій за результатами коронарографії.

Об’єктивно: загальний стан середнього ступеня тяжкості. АТ 142/86 мм рт.ст., ЧСС 62 за хв. Тони серця глухі, ритмічні, акцент ІІ тону над аортою. Дихання везикулярне, хрипів немає. Живіт м’який, безболісний при пальпації, печінка виступає на 2 см з-під реберної дуги. Пастозність ступнів. Наразі приймає подвійну антитромбоцитарну терапію, комбінований антигіпертензивний препарат (лізиноприл + амлодипін), симвастатин в дозі 10 мг та бісопролол.

Результати додаткових методів дослідження:

• ЕКГ - ритм синусовий, регулярний, ЧСС 56 за хв, рубцеві зміни передньо-перегородкової ділянки ЛШ, дифузні зміни міокарда.
• ЕхоКГ – порожнини серця не розширені, рубцеві зміни міокарда передньо-перегородкової ділянки ЛШ, виражена гіпертрофія міокарда лівого шлуночка, ФВ ЛШ 46%
• Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі без змін.
• Глюкоза крові натще – 4,8 ммоль/л, HbA₁С – 4,6%.
• АЛТ 46* Од/л, АСТ 38* Од/л, розрахункова ШКФ 86* мл/хв/1,73м².
• Комплекс 112 «Ліпідограма»: загальний холестерин 5,8 ммоль/л*, ХС ЛПНЩ – 3,9 ммоль/л*, ХС ЛПДНЩ – 0,9 ммоль/л*, ХС ЛПВЩ – 1,1 ммоль/л*, ХС не-ЛПВЩ – 4,7 ммоль/л*, ТГ – 2,3 ммоль/л*.

Таким чином, ми маємо пацієнтку з діагностованою ішемічної хворобою серця (ІХС), а саме, хронічним коронарним синдромом, артеріальною гіпертензію з неадекватним контролем АТ, проявами хронічної серцевої недостатності та дисліпідемією.

Відповідно до Настанови щодо профілактики серцево-судинних захворювань у клінічній практиці, пацієнти з діагностованим серцево-судинним захворюванням (ССЗ) належать до групи дуже високого серцево-судинного ризику. Основною метою ведення таких пацієнтів є подовження очікуваної тривалості життя шляхом лікування поточного захворювання та вторинної профілактики повторної серцево-судинної події, та покращення якості життя шляхом адекватного лікування основного захворювання та симптоматичного лікування.

Відповідно, ведення пацієнтів із ХКС включає наступні напрямки:

• основою є навчання пацієнта з оптимізацією способу життя для контролю факторів ризику (відмова від паління при наявності, регулярні дозовані аеробні фізичні навантаження, дотримання здорового харчування тощо);
• прогноз-модифікуюча терапія, що включає наступні групи препаратів:
• антитромботичні засоби;
• гіполіпідемічні засоби;
• блокатори РААС;
• протизапальні препарати (колхіцин);
• метаболічні засоби (іНЗКТГ2, АРГП-1);
• антиангінальна терапія, що включає різні класи антиангінальних препаратів.

Метою гіполіпідемічної терапії при ХКС, згідно з оновленою в 2024 р. Настановою Європейського товариства кардіологів щодо ведення хронічного коронарного синдрому, є зниження ХС ЛПНЩ < 1,4 ммоль/л та зменшення ХС ЛПНЩ на ≥ 50% від вихідного рівня (рівень доказів ІА). Високоінтенсивна статинотерапія найвищою переносимою дозою для досягнення цілей ХС ЛПНЩ рекомендована усім пацієнтам із ХКС (рівень доказів ІА).

У нашої пацієнтки після перенесеного ІМ має місце низькоінтенсивна статинотерапія з очікувано недостатнім ефектом і рівнем ХС ЛПНЩ, дуже далеким від цільового. На жаль, подібну ситуацію на сьогодні можна спостерігати достатньо часто як в нашій країні, так і в Європі.

За результатами обсерваційного дослідження SANTORINI, що включало дані пацієнтів з 14 країн Європи, 80% пацієнтів високого та дуже високого ризику не досягли цільових рівнів ХС ЛПНЩ. Причинами була визначена недостатня оцінка серцево-судинного ризику, а також недостатнє призначення комбінованої гіполіпідемічної терапії. Іншою причиною в умовах України є недостатня прихильність пацієнтів до прийому гіполіпідемічних засобів, особливо коли йдеться про прийом високих доз препаратів.

Як результат лабораторного дослідження ліпідного профілю допоможе лікарю та пацієнту досягти поставлених цілей та, відповідно, підвищити ефективність лікування та покращити прогноз пацієнта? Адже кожне 10% збільшення інтенсивності лікування, прихильності або скоригованої прихильності інтенсивності асоціюється зі зниженням ризику MACE (великих несприятливих серцево-судинних подій) на 17% (HR = 0,83, 95% ДІ 0,79–0,87), 5% (HR = 0,95, 95% ДІ 0,94–0,97) і 14% (HR = 0,86, 95% ДІ 0,83–0,90) відповідно.

На другій сторінці бланку результату Комплексу 112 «Ліпідограма» від ДІЛА розміщені таблиці з описом груп серцево-судинного ризику, що дозволить швидко визначити ризик, наприклад, у нашої пацієнтки. Також наявний QR код з посиланням на таблиці SCORE2 та SCORE2-OP, що допоможе лікарю розрахувати СС ризик пацієнтів без діагностованого серцево-судинного захворювання.

Окрім того, на бланку результату представлені цільові рівні ХС ЛПНЩ, ХС не-ЛПВЩ відповідно до групи СС ризику, а рівні ХС ЛПВЩ представлені відповідно до статі. Це допоможе пацієнту візуалізувати індивідуальні цільові рівні ХС ЛПНЩ та ХС не-ЛПВЩ, визначені лікарем, що покращить прихильність до призначеної терапії та підвищить ефективність лікування.

Лабораторія ДІЛА акредитована міжнародним центром стандартів ISO 15189, тому результати дослідження валідні у будь-якій країні світу. Докладніше про переваги дослідження ліпідного обміну в ДІЛА ви можете дізнатися за посиланням.

*позначаються результати, що виходять за межі референтних значень.