Загальна характеристика
Гострі лейкози - це гетерогенна група онкогематологічних захворювань, які характеризуються первинним ураженням кісткового мозку морфологічно незрілими бластними клітинами, які витісняють нормальні елементи та інфільтрують різні органи та тканини. Приналежність бласних клітин до певної лінії кровотворення, ступінь їх диференціювання визначають клінічний перебіг захворювання, тактику лікування, ефективність лікування, прогноз захворювання.
Серед злоякісних пухлин гострі лейкози займають 3%, серед онкогематологічних захворювань - одне з перших місць за частотою. В 75% випадків захворювання реєструється у дорослих, середнє співвідношення гострих мієлолейкозів до гострих лімфолейкозів складає 6:1. В дитячому віці 80-90% випадків складають лімфобластні форми.Виникнення гострого лейкозу відбувається в наслідок мутації в генетичному матеріалі клоногенної кровотворної клітини. Діагноз гострого лейкозу встановлюється за наявності бласних клітин в кістковому мозку та/або периферичній крові.
Цитоморфологічні дослідження є базовими в діагностиці гострих лейкозів. Вони виконують роль скринінга. Цей метод дозволяє визначити кількісні та морфологічні зміни різних елементів периферичної крові та кісткового мозку, їх співвідношення, виявити бласти – морфологічний субстрат гострого лейкозу. Цитоморфологічне дослідження дозволяє визначити приналежність бластних клітин до мієлоїдної чи лімфоїдної лінії гемопоезу більш ніж в 50% випадків. Для більш точної діагностики необхідно використовувати імунофенотипування, цитохімічні, цитогенетичні, молекулярно-біологічні дослідження.Цитохімічне дослідження використовується у поєднанні з цитологічним і дозволяє встановити приналежність клітин до певного паростка кровотворення та стадію їх дозрівання на підставі виявлення продуктів характерних ферментативних реакцій, заснованих на оцінці специфічного забарвлення різної інтенсивності та характеру розподілу гранул. Імунофенотипування гострих лейкозів - це аналітичний процес встановлення типу і ступеню експресії клітинами окремих маркерів, т.з. CD - «кластерів диференціювання» (мембранних і внутрішньоклітинних), характерних для певної лінії кровотворення. Проточна цитофлюориметрія – метод імунофенотипування клітинних суспензій.
Підхід до імунофенотипування пухлинних клітин заснований на використанні стандартизованого покрокового алгоритму консорціуму EuroFlow ™ з використанням 10-12 кольорових панелей антитіл, що дозволяє ідентифікувати і повністю охарактеризувати клонально розширені популяції патологічних клітин та зробити висновки про відповідність отриманого фенотипу певній патології згідно класифікації ВООЗ.
Правила підготовки пацієнта
аспірат кісткового мозку
У лабораторному довіднику можна ознайомитися з докладним описом дослідження
