×
0 800 217 887
0 800 752 180 всеукраїнські номери
(044) 364 49 91 для міста Київ
Багатоканальний телефон для мешканців міста Київ
Вхід в кабінет

Лабораторна діагностика ВІЛ-інфекції: сучасні можливості

12.01.2017
Фото - Лабораторна діагностика ВІЛ-інфекції: сучасні можливості

Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) є етіологічним фактором розвитку синдрому набутого імунодефіциту (СНІД) людини. ВІЛ персистує в лімфоцитах, макрофагах і клітинах нервової системи людини, викликаючи прогресуюче пошкодження імунної та нервової систем. Клінічно це проявляється вторинними інфекціями, пухлинами, підгострим енцефалітом, мієлопатіями та невритами. На даний час описані ВІЛ двох серотипів (ВІЛ-1 і ВІЛ-2). У світі найбільш широко поширений ВІЛ-1, що включає 4 групи: М, N, O і P. Епідеміологічне значення має група М (major), яка ділиться на 9 підтипів. Групи N, O і P поширені у Західній і Центральній Африці. Шляхи передачі двох типів вірусу однакові, проте, ВІЛ-2 має більш низьку швидкість розмноження і, відповідно, більш повільний розвиток хвороби.

Епідемічна ситуація в Україні

Епідемічна ситуація з ВІЛ-інфекції в Україні в даний момент має тенденцію до погіршення за рахунок підвищення питомої ваги статевого шляху передачі. Прогноз подальшого поширення інфекції ускладнюється через економічну кризу і наявність зони збройного конфлікту в країні. З 1987 по 2015 рр. за даними лабораторних досліджень в Україні отримано 479 358 ВІЛ-позитивних результатів, офіційно зареєстровано 280 358 випадків ВІЛ-інфекції серед громадян України та 8 457 випадків смерті від захворювань, зумовлених СНІДом (1). За оцінкою експертів, ВІЛ-інфекція в Україні має ознаки третьої стадії епідемічного процесу - генералізованої епідемії (2). Точна лабораторна діагностика є необхідною умовою визначення ВІЛ-статусу пацієнта. Діагностика важлива для своєчасного початку високоактивної антиретровірусної терапії, яка дозволяє не тільки запобігти руйнуванню імунної системи, але й повернути ВІЛ-інфікованого пацієнта з четвертої клінічної стадії захворювання на більш легку, включно до першої.

Особливості лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції

Історія лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції бере початок у 80-х роках ХХ століття. В даний час, насамперед, використовуються імунологічні, молекулярно-біологічні та гематологічні методи. Молекулярно-біологічні (полімеразна ланцюгова реакція, ПЛР) методи мають високу вартість і для первинного скринінгу не використовуються. Серологічні методи засновані на визначенні антитіл до вірусу, мають високу чутливість і специфічність та є переважними у виявленні ВІЛ-інфекції.

Перші тест-системи дозволяли визначати антитіла лише до ВІЛ типу 1. Потім, по мірі вдосконалення технології, стала можливою серодіагностика обох типів вірусу. Тест-системи, що застосовувалися в ХХ столітті, дозволяють визначити тільки Ig G, відносяться до І та ІІ поколінь і в даний час не мають широкого застосування.

Тест-системи ІІІ покоління дозволяють визначати Ig G і Ig M з більш коротким, ніж у перших двох поколінь, періодом «серологічного вікна» (від 20 днів з моменту зараження).

Найбільш сучасними є тест-системи ІV покоління (комбіновані). Вони призначені для одночасного виявлення антитіл до ВІЛ-1 і ВІЛ-2 та антигену р24 ВІЛ-1, що дозволяє скоротити період «серологічного вікна» на 2-3 тижні.

Динаміка віремії після зараження детально вивчена для ВІЛ-1. Послідовність виникнення лабораторних маркерів виглядає наступним чином:

  • Латентний період - перші 10 днів після інфікування маркери не визначаються.
  • Період «серологічного вікна» - це інтервал між зараженням і появою антитіл. На його тривалість впливають тип діагностичної тест-системи та її чутливість. Для цього періоду характерно підвищення рівня серцевинного антигену р24, що є основним білком, який формує нуклеокапсид ВІЛ-1. Тест-системи IV покоління скорочують цей період і сприяють більш ранньому виявленню факту інфікування.
  • Гостра ВІЛ-інфекція - період між появою РНК ВІЛ в плазмі до появи перших антитіл IgM, які циркулюють під час віремії. Тривалість періоду також залежить від характеру і чутливості тест-систем.
  • Закріплена (стабільна) ВІЛ-інфекція (через 3-12 тижнів після зараження) - імунна відповідь у вигляді IgG досить виражена для отримання позитивної відповіді з використанням ІФА або Вестерн-блот методик.

Через 4 тижні після зараження ВІЛ-специфічні антитіла визначаютьсяув 60-65% випадків, через 6 тижнів - у 80% випадків, через 8 тижнів - у 90% випадків, через 12 тижнів - у 95% випадків. На стадії СНІДу кількість АТ може знижуватися аж до повного зникнення.
Дослідження показали, що ризик передачі ВІЛ-1 від людини на ранній стадії набагато вище, ніж в період сталої ВІЛ-інфекції, що пов’язано з максимально високою кількістю вірусу в плазмі крові, цервікальному секреті у жінок і сім’яній рідині у чоловіків (3, 4). Даний факт підвищує значущість ранньої (до формування стійких рівнів антитіл) діагностики ВІЛ-інфекції.

Переваги лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції в МЛ ДІЛА

МЛ ДІЛА для діагностики ВІЛ пропонує Скринінг ВІЛ 1/1о/2 (антиген і антитіла), де використовуються сучасні тест-системи IV покоління виробництва Siemens, рекомендовані FDA для діагностики ВІЛ-інфекції як у дітей, так і у дорослих, включаючи вагітних жінок (5). Тест-система містить рекомбінантні антигени, що включають білки зовнішньої оболонки gp 41/120 ВІЛ-1 і gp 36 ВІЛ-2. Доданий синтетичний білок для визначення антитіл до ВІЛ-1 групи О, а також білки до підгруп A, B, C, D, E, F, G, H, J, AE і AG, що входять в епідеміологічно значиму групу М. Також в даній тест-системі використовуються моноклональні антитіла, специфічні до антигену р24, для його визначення в зразку біоматеріалу. Специфічність тесту складає 99,74%, чутливість - 100% як до ВІЛ-1, так і до ВІЛ-2.

Тестування і верифікація результатів скринінгу ВІЛ проводиться згідно з Наказом МОЗ № 1141 від 21.12.2010 р та відповідно до прийнятої в Україні стратегії лабораторної діагностики при сумнівному або позитивному результаті першого тесту: імуноферментний аналіз (ІФА) + альтернативний ІФА або ІФА + імуноблот (ІБ). Порядок верифікації визначається в залежності від анамнестичних даних, соціально-поведінкової характеристики обстежуваного та інших даних (2). Негативний результат означає, що людина не інфікована або знаходиться на стадії «серологічного вікна» і, при наявності факторів ризику інфікування, потребує повторного тестування через 3 і 6 місяців. На термінальній стадії СНІДу утворення антитіл може бути порушено, що призводить до хибнонегативних результатів тестування. Позитивний результат після верифікації означає, що людина з високим ступенем ймовірності ВІЛ-інфікована. Хибнопозитивний результат можуть спричиняти антитіла до вірусу Епштейна-Барр, ревматоїдного фактора, головного комплексу гістосумісності HLA. Позитивний результат скринінгу у дітей до 18 місяців, народжених від ВІЛ-інфікованих матерів, може бути неінформативним, діагностика у таких дітей повинна проводитися із застосуванням методу ПЛР.

Крім діагностики ВІЛ-інфекції лабораторні дослідження застосовуються з метою діагностики опортуністичних і поєднаних інфекцій, а також моніторингу антиретровірусної терапії.

Для оцінки тяжкості захворювання і прогнозу застосовується визначення рівня CD4 + Т-хелперів і кількості вірусу в крові (вірусного навантаження). Рівень CD4 + Т-хелперів дозволяє судити про тяжкість імунодефіциту, що розвинувся у хворого і є критерієм для визначення ймовірності виникнення вторинних захворювань.

Туберкульоз, вірусні гепатити В і С (ВГВ, ВГС), інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) найбільш часто зустрічаються в якості поєднаної інфекції у ВІЛ-інфікованих людей.

Для діагностики ВГВ і ВГС МЛ ДІЛА пропонує як комплексні програми:

програму 162 «Перевірся на гепатит В»,
програму 163 «Перевірся на гепатит С»,

так і окремі дослідження:

«Антитіла до вірусу гепатиту С - скринінг (Anti-HCV)»,
«Антитіла загальні до HBcorAg гепатиту В»,
«HBsAg вірусу гепатиту В».

Програма 170 "Діагностика урогенітальних інфекцій у жінок та чоловіків"  створена з метою комплексної первинної лабораторної діагностики ІПСШ.

При опортуністичних інфекціях бактеріологічні посіви з антибіотикограмою необхідні для виявлення етіологічного фактора і вибору антибактеріального препарату для лікування.

Гематологічна та біохімічна панелі включають дослідження, необхідні для оцінки функцій органів і систем і оцінки стану пацієнта.

Об'єднана програма Організації Об'єднаних Націй з ВІЛ/СНІДу (ЮНЕЙДС) впроваджує глобальну стратегію «90-90-90», згідно з якою до 2020 року необхідно досягти наступних показників: 90% людей, що живуть з ВІЛ, будуть знати про свій діагноз, 90% з них отримуватимуть антиретровірусну терапію, яка в 90% призведе до зниження рівня вірусного навантаження до такого, що не визначається. Першим етапом реалізації даної стратегії служить широке проведення тестування, яке є базисом для поліпшення як якості, так і тривалості життя ВІЛ-інфікованих людей.

Література

1. «ВИЧ-инфекция в Украине» Информационный бюллетень Государственного учреждения «Украинский центр контроля за социально опасными болезнями МОЗ Украины». Киев, 2016.
2. Базові питання добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію: Навчальний посібник для лікарів/ за ред.. Дзюблик І.В. – К., 2007.-171 с.
3. Morrison CS, Demers K, Kwok C, et al. Plasma and cervical viral loads among Ugandan and Zimbabwean women during acute and early HIV-1 infection. AIDS. 2010;24(4):573-82. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/20154581.
4. Pilcher CD, Joaki G, Hoffman IF, et al. Amplified transmission of HIV-1: comparison of HIV-1 concentrations in semen and blood during acute and chronic infection. AIDS. 2007;21(13):1723-30. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/17690570.
5. Complete List of Donor Screening Assays for Infectious Agents and HIV Diagnostic Assays. http://www.fda.gov/

0
Завантажте наші додатки
для iOS та Android

На початок