0 (800) 606 777всеукраїнський номер (044) 531 94 89 для міста Київ
Багатоканальний телефон для мешканців міста Київ

Що зміниться із запуском медичної реформи у 2017 році?

09.02.2017

Розповів у інтерв'ю генеральний директор медичної лабораторії ДІЛА, Олексій Володимирович Бабич.

Чи виживе лабораторна медицина після реформи? Яке місце посяде приватна медична практика, і як буде здійснюватися лабораторна діагностика у нових умовах? Чого в цілому очікувати громадянам України від системи охорони здоров'я в 2017 році? Відповідями на ці та інші, не менш важливі питання про стратегію розвитку компанії в таких непростих умовах, поділився генеральний директор МЛ ДІЛА, Олексій Володимирович Бабич.

- Олексію Володимировичу, що, на Ваш погляд, буде являти собою страхова медицина, яку нам обіцяють з 2017 року?

Страхова медицина - дуже цікавий термін. У нас в класичному вигляді страхової медицини не буде. Планується створення певної моделі, схожої на страхову медицину, коли гроші акумулюються в одному фонді, з якого потім здійснюються виплати за надані медичні послуги. Це єдине, що нагадує страхову медицину. Страхових полісів, як таких, на руках у пацієнтів не буде. Тому називати це страховою медициною чи ні - велике питання. Буде система солідарної відповідальності суспільства перед пацієнтом, коли всі платники податків перераховують податки до бюджету, а частина суми спрямовується до фонду оплати медичних послуг і ніяких додаткових витрат при цьому не передбачається.

З 2017 почнеться реформування первинної ланки - сімейні лікарі, дільничні терапевти та педіатри будуть переводитися на систему так званого фондотримання або абонентського обслуговування. У цьому випадку за кожного прикріпленого пацієнта лікар отримує фіксовану суму, розмір якої залежить від віку пацієнта. Теоретично, чим більше пацієнтів захоче обслуговуватися у конкретного лікаря, тим більшими сумами він зможе оперувати. Ймовірно, частина грошей з цих сум буде направлятися на прості профілактичні лабораторні дослідження. На сьогоднішній день фахівці Міністерства охорони здоров'я визначають, чи зможуть в принципі увійти в ці суми лабораторні дослідження і які саме.

З 2018 року запланована наступна частина медичної реформи - оплата за медичну послугу на вторинному рівні, тобто за консультування, обстеження і лікування захворювань в діагностичних центрах і стаціонарах. І тут вступає в дію принцип «гроші йдуть за пацієнтом»: пацієнт отримав медичне обстеження, лікування або діагностику і за це медичний заклад отримав кошти з фонду, який оплачує медичні послуги.

З 2019 року запланована реформа спеціалізованої медичної допомоги. Відповідно, повноцінно вся система почне працювати з 2019 року.

- Оплачувати податок будуть всі категорії громадян?

Всі категорії громадян, які платять податки. Передбачається, що основним джерелом наповнення фонду буде ПДВ.

- І незалежно від розміру виплаченого податку, послуги не будуть відрізнятися для різних категорій населення?

Це солідарна система, вона рекомендована ВООЗ для країн, що розвиваються. Така система охорони здоров'я прийнята у Великобританії і тому називається британською, - коли всі платять різні суми, а медичне обслуговування отримують однакове. Але якщо людина має в своєму розпорядженні грошові кошти, вона може придбати страховий поліс добровільного медичного страхування у приватній страховій компанії і отримувати більш дорогі медичні послуги з кращим сервісом. Зобов'язання держави полягає у забезпеченні гарантованого рівня медичної допомоги всім пацієнтам. При відсутності достатнього бюджету на охорону здоров'я - це єдиний прийнятний вихід із ситуації, щоб малозабезпечені верстви населення, жителі маленьких містечок та сіл теж отримували медичну допомогу, якої сьогодні практично позбавлені.

- Яке місце у новій системі буде займати приватна лабораторна діагностика?

Приватні медичні лабораторії на сьогоднішній день мають більш розвинену інфраструктурну базу, краще обладнання, кращі реагенти, краще побудовані процеси, можуть проводити більш широкий спектр досліджень у порівнянні з державними лабораторіями, виконувати контроль якості на гідному рівні, ну і в принципі його виконувати - ті, хто хоче видавати якісний і достовірний результат і може витрачати на це гроші. Тому в новій системі приватна лабораторна діагностика буде займати значне місце, особливо це стосується вузькоспеціалізованих досліджень. Загальні і прості профілактичні дослідження можуть виконувати і державні лабораторії. Якісь із них більш автоматизовані, десь в більшій мірі використовується ручна праця, але прості дослідження, в принципі, технологічно для них доступні. Що стосується більш складних досліджень - гормонів, ПЛР досліджень, онкомаркерів, спеціалізованих біохімічних маркерів, алергодіагностики, то для цих досліджень потрібно дороге обладнання, витратний контроль якості, висококваліфікований (і, відповідно, високооплачуваний) персонал. Державні лікувальні установи не виділяють на це кошти. Тому вузькоспеціалізовані дослідження, швидше за все, так само будуть перебувати у віданні приватних медичних лабораторій. Якщо керівник державного лікувального закладу захоче їх виконувати, йому необхідно буде витратити гроші і час на створення інфраструктури, налагодження процесів, підбір і навчання персоналу. Відповідно, приватні лабораторії при новій системі будуть надавати послуги з лабораторного аутсорсингу, а замовником виступатиме лікувальний заклад. Але при цьому слід зазначити, що діагностику всіх випадків захворювань бюджет покрити не зможе, і пацієнти все одно досить часто будуть змушені звертатися в приватні лабораторії і платити гроші за діагностику. Або якщо не захочуть чекати своєї черги.

- А буде черга?

Скоріш за все так. Як показує досвід усіх країн, які реформували охорону здоров'я, на деякі дослідження доводиться чекати черги, тому що не завжди достатньо бюджету. Як правило, бюджет закінчується в першій половині року і в другій половині просто не вистачає грошей на виконання досліджень. Так відбувалося в Росії, Польщі та інших країнах.

- Що глобально зміниться з приходом страхової медицини на український ринок?

Настають дуже серйозні, дійсно глобальні зміни. І справа навіть не стільки в переході на страхову медицину, а в тому, що керівник лікувального закладу стане повноцінним і самостійним менеджером і отримає можливість повністю керувати своєю установою - як складом відділень, штатним розкладом, спеціалізаціями та кількістю лікарів, необхідних для ефективного виконання лікувальних функцій, так і фінансами. Відповідно, будуть вирішуватися першочергові завдання: купити ще один УЗД-апарат, МРТ або лабораторне обладнання. І одразу все не вийде, спочатку гроші треба буде заробити, а потім вкладати їх в інфраструктуру.

На мій погляд, дуже серйозно зміниться кадровий склад лікувальних установ. У країні спостерігається значний недолік лікарів первинної ланки: сімейних лікарів, дільничних терапевтів і педіатрів. А в багатьох вузьких спеціальностях лікарів надлишок. Відповідно, ймовірними є два шляхи розвитку: або ті лікарі, які не знаходять собі достатньої кількості пацієнтів на вторинному рівні будуть переходити на первинний, перекваліфіковуватимуться і ставатимуть сімейними лікарями, або буде спостерігатися відтік цих лікарів за кордон і до приватних медичних клінік. Але знову ж таки, за кордоном і в приватних клініках потрібні кваліфіковані кадри, тому в 2018 році на нас чекає значний перерозподіл лікарів всередині ЛПУ і за спеціальностями. І працювати, і заробляти будуть тільки ті фахівці, які мають більш високу кваліфікацію. Я думаю, вони будуть поєднувати роботу в кількох медичних закладах, працювати за контрактом у кількох державних, можливо, в декількох приватних клініках. Такі консультанти будуть залучатися для якихось певних завдань, наприклад, приїхати провести оперативне втручання, або проконсультувати пацієнта кілька разів на тиждень.

На нас чекає дуже непростий і стресовий період, тому що система на сьогоднішній день не пристосована до функціонування в таких умовах. Це потребує серйозної зміни світогляду, абсолютно нових навичок від управлінців лікувальних установ і, звичайно, проактивності лікарів, яким доведеться шукати собі роботу, щоб заробити. Сидіти на місці не вийде. Це дуже складно ментально, тому реформи і стикаються з таким опором. На людей чекає невідомість. Більшість знаходиться у певній зоні комфорту: кожен день ходить на одну й ту ж роботу, знаючи, що там вони отримають свою зарплату, мова не йдеться про її розмір, але тим не менше якась певна стабільність присутня. Для того щоб заробляти у новій системі, потрібно буде проявляти активність. Багатьох це лякає, починаючи від менеджменту і закінчуючи фахівцями.

- Чи стануть доступнішими лабораторні послуги для всіх верств населення або, навпаки, навіть про прості дослідження доведеться забути?

Безумовно, деякі лабораторні послуги там, де пацієнту необхідно їх отримати, стануть доступнішими. Зараз пацієнти практично за будь-спеціалізоване дослідження платять самі, а при новій системі їх вартість частково буде покриватися зі спеціального фонду, якщо це необхідно для діагностики та лікування захворювання. Що стосується простих досліджень, то лікувальні установи, які отримують за це гроші, зможуть підтримувати діагностику на певному рівні, і для пацієнта загальні дослідження стануть навіть більш доступними.

- Щодо контролю над недержавними медичними установами. МОЗ планує інтегрувати всі установи в одну систему, щоб не було окремо приватної, окремо державної і окремо відомчої медицини. Яким Ви бачите місце компанії в такому випадку?

МОЗ не планує інтегрувати всі установи в одну систему. У Міністерстві передбачають створення рівних умов для всіх. А чи захочуть приватні або відомчі лікувальні установи інтегруватися в загальну систему охорони здоров'я чи ні - це вже їх вибір. Хтось буде надавати медичні послуги тільки за гроші і не буде фінансуватися з бюджету. Хтось захоче увійти в нову систему і буде отримувати гроші за надання послуг так само, як і комунальні державні установи. І тут вже виникне конкуренція, тому що менеджмент приватних лікувальних установ, як правило, має навички управління фінансами та ресурсами. А за кілька років, я думаю, у державних ЛПУ теж з'явиться ефективний менеджмент - або прийде з приватних установ, або самі доростуть до певного рівня і зможуть конкурувати з приватними медичними установами. Приватні ЛПУ сьогодні знають, куди витрачається кожна їх копійка, вони вміють рахувати гроші. У державних ЛПУ цього немає і буде дуже складно, ментально складно, керівникам комунальних медичних установ намагатися оптимізувати свої витрати, починаючи від штату, ліжок, енергозбереження, зайвих опалювальних площ і так далі.

Відомчу медицину теж включають в загальну систему охорони здоров'я. Але якщо відомство готове за наявний у нього бюджет утримувати лікарні та інші медустанови, звичайно, вони виживуть. Якщо буде невигідно утримувати свої ЛПУ фінансово, то, відповідно, ні. Тому що ситуація, коли дублюються бюджети, м'яко кажучи не виглядає правильною.

Що стосується нашої компанії, то ми будемо працювати, як і працювали із зовнішнім ринком, надавати платні послуги пацієнтам, а також надавати послуги з лабораторного аутсорсингу державним і комунальним ЛПУ. І, я думаю, всі приватні лабораторії будуть намагатися надавати аутсорсингові послуги іншим лікувальним установам.

- По суті, кожен буде намагатися винаходити свій метод, не маючи необхідних для цього навичок і спеціальних знань ...

Так, хтось уже готовий, хтось ні, і це буде дуже складний період. З іншого боку, якщо не реформувати охорону здоров'я, вона загине. Охорона здоров'я у стані коми. І якщо зволікати, то з кожним кварталом вона занурюється в кому ще глибше. І через рік-два врятувати систему буде вже неможливо.

Основною проблемою, яку я бачу в найближчі 5 років - це дуже жорсткий дефіцит кваліфікованих медичних кадрів та конкуренція за персонал між державними і приватними медичними установами. На сьогоднішній день вже існують приклади, коли громади в сільській місцевості створюють дуже гідні умови для роботи сімейних лікарів. Вони залучають їх тим, що дають житло, забезпечують нормальні зарплати, надають городи, автомобілі і так далі, тобто створюють умови, щоб сімейний лікар не бідував і якісно виконував свою роботу.

Що стосується вторинного та третинного рівнів, думаю, буде спостерігатися міграція кваліфікованих кадрів з України до Східної Європи, а з райцентрів і сіл до великих міст. З цією проблемою зіткнулася вся Східна Європа, коли їх лікарі поїхали працювати на Захід. Зараз і Польща, і Чехія, і Угорщина, і Болгарія приваблюють українських лікарів, забезпечують їм навчання, допомагають в здачі іспитів, надають мовні курси - тільки приїжджайте і працюйте. Реформа необхідна, інакше виникне зовсім сумна ситуація.

- Олексію Володимировичу, де Ви бачите основні точки зростання в 2017 році, де - перешкоди для розвитку в рамках лабораторного ринку в цілому?

Дуже слушне питання. Які існують ризики в найближчому майбутньому? Коли керівник лікувального закладу почне отримувати гроші за лабораторні послуги, він буде змушений шукати того, хто йому надасть лабораторну послугу. Утримувати власну лабораторію або працювати на аутсорсингу буде розраховуватися з вартості цієї послуги. І, природно, закуповуватися буде та послуга, яка дешевше. Тут я бачу ризик в тому, що почне страждати якість лабораторної послуги. Вартість занижуватиметься у збиток якості, тому що знизити ціну можна тільки використовуючи ручні технології, погане обладнання, неякісні дешеві реагенти, недоплачуючи персоналу. І закуповуватися в перший час, швидше за все, будуть подібні послуги до тих пір, поки не почнуться рекламації. Коли почнуть ставити неправильні діагнози, ґрунтуючись на неякісній лабораторній діагностиці, тільки тоді почнеться перегляд компаній, що надають такі послуги. На сьогоднішній день у нас в країні не працює система управління якістю медичних лабораторій. Управлінням якістю займаються тільки ті лабораторії, для яких важлива репутація. Якщо важливі тільки гроші, то, в першу чергу, будуть економити на контролі якості.

- Які саме напрацювання Ви плануєте впроваджувати в життя в 2017 році. Назвіть кілька конкретних, основних пунктів розвитку компанії в умовах реформування?

Ми готуємося до лабораторного аутсорсингу, розширюємо і модернізуємо мережу наших кабінетів, плануємо модернізувати логістику, розширювати мережу лабораторій і вдосконалювати якість управління цією мережею.

- Існує думка, що майбутнє належить тому, хто зможе надати своєму клієнтові максимально широкий спектр послуг. Ви вважаєте, потрібно диверсифікувати бізнес, розширювати спектр послуг за рахунок власних ресурсів - чи укладати контракти з іншими компаніями, брати аутсорсинг?

Великі лікувальні установи повинні надавати максимально широкий спектр послуг. Відповідно, вони будуть віддавати лабораторну послугу на аутсорсинг і це логічно. Інше питання, коли прийде розуміння, що це необхідно. Вже зараз деякі великі медичні центри роблять у себе далеко не всі лабораторні дослідження і активно користуються лабораторним аутсорсингом, в тому числі і повним. Тобто, абсолютно всі види досліджень в медичному центрі виконуються в лабораторії, що знаходиться на аутсорсингу.

- Ви, як керівник, плануєте в найближчому майбутньому слідувати консервативному сценарію розвитку, спрямованому на збереження існуючих позицій - або збираєтеся розширювати бізнес, збільшувати свою частку на ринку?

Ми хочемо зберегти існуючу частку і плануємо розвиватися відповідно до ринку, використовуючи будь-які нові можливості підвищити ефективність бізнесу.
На сьогоднішній день багато партнерів і конкурентів бачать у МЛ ДІЛА сильну компанію, яка надає якісні лабораторні послуги і комфортний сервіс, що дозволило їй по праву стати експертом у сфері лабораторної діагностики та зайняти лідируючі позиції на ринку за якістю досліджень. Цілеспрямованість, ентузіазм і згуртованість колективу, безсумнівно, дозволять компанії розвиватися в умовах реформування, досягаючи нових висот.

0 0
Дослідження і ціни
Наші відділення
Отримати результат